ОВА: внаслідок російських обстрілів за добу загинула людина на Донеччині, ще 2 – на Херсонщині
Протягом попередньої доби російські війська продовжували атакувати прифронтові області, повідомляють місцеві обласні військові адміністрації 5 червня.
Зокрема, понад 20 населених пунктів Херсонщини зазнали обстрілів, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін. За його даними, російські війська обстрілювали соціальну інфраструктуру та житлові квартали.
«Через російську агресію дві людини загинули, ще 10 – дістали поранення», – додав він.
Голова Донеччини Вадим Філашкін оновив дані про наслідки обстрілу Родинського:
«Одна людина загинула і 3 поранені, пошкоджено 4 багатоквартирні будинки, 6 гаражів, адмінбудівлю і господарську будівлю».
Ще двоє людей зазнали поранень у Криницях Краматорського району, додає голова області. Загалом армія РФ напередодні обстріляла 29 населених пунктів Донеччини.
Вранці 5 червня голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак повідомив про поранення 71-річного чоловіка через російський удар по Нікополю:
«Він у тяжкому стані доправлений до лікарні. У місті внаслідок цієї атаки потрощений приватний будинок і господарська споруда».
Внаслідок російських атак на Харків вночі постраждали 19 людей, повідомляв голова області Олег Синєгубов.
Російської атаки також зазнав Білгород-Дністровський район Одещини. Голова області Олег Кіпер повідомив, що атаки знищили «життєвоважливу інфраструктуру» селища Вишневе в районі. Серед ушкоджених будівель: ліцей із дошкільним підрозділом, Центр творчості дітей та молоді та медична амбулаторія.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський: через агресію РФ від початку вторгнення загинули 632 дитини
Президент Володимир Зеленський повідомив, що за час російського повномасштабного вторгнення в Україні станом на 5 червня відомо вже про 632 загиблих внаслідок агресії РФ дітей.
«Сьогодні вночі Росія завдала удару по Прилуках Чернігівської області шістьма ударними дронами. Всю ніч тривала рятувальна операція. На жаль, є поранені і загиблі. Один із рятувальників прибув ліквідовувати наслідки просто до свого дому: виявилося, що саме в його дім влучив «Шахед». На жаль, загинули дружина, донька і його однорічний онук. І це вже 632-га дитина за час повномасштабної війни», – написав Зеленський у телеграмі.
Черговий російський удар по Україні із застосуванням понад ста дронів президент назвав «ще однією причиною запровадити максимальні санкції і тиснути всім разом».
«Ми очікуємо дій від США, Європи, усіх у світі, хто справді може допомогти змінити ці страшні обставини. Сила має значення, і припинення війни може відбутися лише завдяки силі. Потрібно тиснути на Москву всіма доступними інструментами і крок за кроком позбавляти її можливості продовжувати цю агресію», – наголосив президент.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб повідомляє про ураження російських установок «Іскандер» в Брянській області РФ
Підрозділи Збройних сил України, Служба безпеки України та інші складові Сил оборони вдарили по району зосередження підрозділу ракетних військ Росії в прикордонній Брянській області, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил 5 червня.
«Уражено установки ОТРК «Іскандер», – заявляє командування.
За його даними, підрозділ 26 ракетної бригади російських військ, розташований у районі міста Клінци Брянської області, намагався завдати удару по одному з українських населених пунктів – «ймовірно, по Києву».
«Завдяки ефективній дорозвідці та у результаті злагодженої роботи підрозділів Збройних Сил та Служби безпеки України цілі успішно уражено. Одна російська ракетна пускова установка здетонувала, а ще дві – з великою ймовірністю зазнали пошкоджень», – повідомляє штаб.
Військові додають, що результати ураження уточнюються.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Російське командування наразі не коментувало повідомлення.
Армія РФ регулярно застосовує ОТРК «Іскандер» для ударів по Україні. Зокрема, вночі проти 5 червня Повітряні сили зафіксували пуск балістичної ракети з Ростовської області.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Люксембург на 50% збільшить допомогу Україні
Люксембург цього року збільшить на 50% допомогу Україні, повідомила міністерка оборони цієї країни Юріко Бакес 5 червня, спілкуючись із пресою перед засіданням міністрів НАТО в Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми хочемо і потребуємо справедливого і сталого миру. Україна – перша, хто цього прагне. Путін міг зупинити цю війну ще вчора, може зробити це сьогодні. Але цього не відбувається. Тож Люксембург і надалі надаватиме військову підтримку Україні – ми робимо це з першого дня. Цього року ми збільшимо наш внесок у військову й оборонну допомогу на 50%, щоб Україна могла й надалі захищатися. Ми й надалі залишатимемося на правильному боці історії», – сказала вона.
5 червня в Брюсселі відбувається зустріч міністрів оборони країн НАТО, пізніше сьогодні також пройде засідання Ради Україна-НАТО.
Напередодні міністр оборони України Рустем Умеров за результатами засідання Контактної групи з питань оборони України (формату «Рамштайн») оголосив про запуск нової стратегічної ініціативи щодо інвестицій в оборонну промисловість.
Ґрем: з огляду на поведінку Путіна Сенат дасть Трампу більше інструментів і «це будуть не пряники»
Соратник президента США, сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем заявив, що Сенат незабаром надасть Дональдові Трампу «більше інструментів» з огляду на поведінку російського лідера Володимира Путіна.
«Для мене очевидно, що з огляду на поведінку Путіна і його відмову бути розсудливим, Сенат незабаром надасть президенту Трампу більше інструментів у його арсенал, і це будуть не пряники», – написав Ґрем у соцмережі X.
Він заявив, що вважає Трампа, «можливо, єдиною людиною, яка може покласти край війні між Росією й Україною гідно і справедливо».
«Я ціную той факт, що президент Трамп доклав додаткових зусиль, залучивши Путіна, щоб спробувати змусити його сісти за стіл переговорів. Я завжди підтримував такий підхід, але для досягнення миру потрібні партнери, які готові це зробити», – додав сенатор.
Наприкінці травня президент США Дональд Трамп заявив, що поки не знає, чи підтримає він запровадження нових жорстких санкцій проти Росії у відповідь на відмову Кремля піти на врегулювання війни з Україною.
Законопроєкт, що, зокрема, передбачає запровадження 500-відсоткових мит на імпорт із країн, які купують російську нафту, газ, уран і нафтопродукти, у квітні внесли до Конгресу сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем і сенатор-демократ Річард Блюменталь.
30 травня Блюменталь і Ґрем заявили після розмови з президентом України Володимиром Зеленським у Києві, що наступного тижня Сенат США може розпочати розгляд законопроєкту про санкції. Для ухвалення закону його мають схвалити Сенат і Палата представників Конгресу США, а потім підписати президент.
Україна неодноразово закликала Захід посилити санкції проти Росії, звинуваючи Москву в затягуванні переговорів про припинення війни.
Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно російський лідер Володимир Путін хоче завершити війну в Україні.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 3 червня заявив, що переговори у Стамбулі потрібні Москві «не для компромісного миру на придуманих кимось нереальних умовах, а для якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади».
Повітряні сили: Росія застосувала 103 дрони для нічної атаки на Україну
Російська армія запустила по Україні 103 ударних безпілотники типу «Шахед» та імітатори протягом ночі на 5 червня, повідомляє командування Повітряних сил вранці в четвер.
Пуски здійснювали з напрямків Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська в РФ та мису Чауда в окупованому Криму. Крім того, російська армія запустила балістичну ракету «Іскандер-М/KN-23» із Ростовської області.
Основними напрямками повітряного удару є Чернігівщина, Харківщина та Одещина. Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.
«Станом на 10.00 протиповітряною обороною знешкоджено 74 ворожі БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на сході, півдні та півночі країни. 28 – збито вогневими засобами ураження, 46 – локаційно втрачені/подавлені РЕБ», – звітують Повітряні сили.
Командування також зафіксувало влучання засобів повітряного нападу РФ у 16 локаціях.
Зокрема, в Прилуках на Чернігівщині внаслідок масованого російського удару безпілотниками в ніч на 5 червня загинули п’ятеро людей, зокрема, однорічна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров розповів про перший транш за «данською моделлю» – 428 млн євро на українську зброю
Оборонна підтримка України за «данською моделлю» протягом 2025 року масштабується до 1,3 мільярда євро, повідомив 5 червня міністр оборони Рустем Умєров.
За його словами, частина цих коштів надійде від доходів із заморожених російських активів.
«Перший транш – 428 мільйонів євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії. Гроші вже найближчим часом надійдуть на виробництво української зброї: артилерія, ударні дрони, ракети й протитанкові засоби, створені в Україні для наших воїнів», – заявив міністр.
Він уточнив, що це рішення є результатом розмови з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном.
Умєров нагадав, що «данська модель» – це механізм прямої підтримки українського оборонно-промислового комплексу. Він також назвав її виявом довіри до української армії, «визнання спроможностей наших виробників і реальний вклад у зміцнення Сил оборони України».
«Ми також готуємо нові стратегічні рішення – і для інвестицій українських компаній у країнах «Рамштайну», і для розгортання виробництв європейських оборонних компаній в Україні. Вдячний Данії за лідерство. І особливо міністру Поульсену – за непохитну підтримку України», – додав Умєров.
Напередодні міністр оборони України Рустем Умеров за результатами засідання Контактної групи з питань оборони України (формату «Рамштайн») оголосив про запуск нової стратегічної ініціативи щодо інвестицій в оборонну промисловість.
У Прилуках дрон РФ влучив у будинок начальника пожежної частини, загинула його родина – МВС
У Прилуках на Чернігівщині, де внаслідок російського удару в ніч на 5 червня загинули п’ятеро людей, ударний безпілотник влучив у будинок начальника місцевої пожежної частини, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Загинула його родина. Дружина. Донька – патрульна поліцейська. І її однорічний син. Рятувальник цієї страшної ночі разом з пожежно-рятувальною командою перебував на місцях ліквідації наслідків ударів ворога», – повідомив міністр.
Раніше голова Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що у Прилуках внаслідок масованого російського удару безпілотниками в ніч на 5 червня загинули п’ять людей, зокрема однорічна дитина, ще шість людей поранені.
«Сьогодні вночі ворог ударними дронами (попередньо, не менше 6 безпілотників типу «Герань») атакував місто Прилуки. Через вибухи постраждали будинки в житловій забудові. Попередньо відомо про пʼятьох загиблих, із них – дві жінки і однорічна дитина, яких знайшли під завалами», – йдеться в повідомленні.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок влучань виникли масштабні пожежі в житловому секторі: знищені два житлові будинки, два гаражі, одну господарську споруду й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Маємо конкретику»: Свириденко зустрілася з міністром фінансів США Бессентом
Міністерка економіки Юлія Свириденко у Вашингтоні провела зустріч із очільником Мінфіну Сполучених Штатів Скоттом Бессентом – про це сторони повідомили на початку доби 5 червня за київським часом.
Зустріч стосувалася запуску перших проєктів Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови та інструментів захисту інвесторів, заявила Свириденко.
«Маємо конкретику. Зараз опрацьовуємо проєкти у сфері графіту, літію, титану. Саме в таких проєктах партнерство з США може бути взаємовигідним», – каже вона.
За її словами, наприкінці липня сторони планують провести перше засідання керівної ради Фонду. Це уможливить запуск операційної частини роботи.
Свириденко зазначила, що запропонувала розширити інвестиційний мандат фонду для підтримки українських компаній, зокрема – в оборонній промисловості:
«З боку США – позитивна реакція, відкритість до цього напрямку є. Ще одна тема – розширення страхування військових ризиків. Американські компанії готові інвестувати, але потрібні гарантії».
Скотт Бессент повідомив, що він і Свириденко «розділяють схвильованість» щодо запуску операційної роботи фонду.
«Я підтвердив підтримку США суверенітету України та прагнення до забезпечення міцного та тривалого миру. Ніхто, хто фінансував чи постачав російську військову машину, не повинен мати змоги отримати вигоду від відбудови України», – заявив він.
Напередодні українська делегація, яку очолює перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, прибула до Вашингтона. Про це повідомив голова Офсу президента Андрій Єрмак, який також є у складі делегації. За його словами, буде «чимало зустрічей» із представниками обох партій.
Угода про американсько-український інвестиційний фонд відбудови офіційно набула чинності в травні, після передачі дипломатичної ноти США.
Україна і США 30 квітня підписали угоду про економічне партнерство і створення Інвестиційного фонду відбудови. За словами міністерки економіки України Юлії Свириденко, документ, серед іншого передбачає, що повна власність і контроль залишаються за Україною, фонд створюється 50/50, жодних боргових зобов’язань України перед США, угода не стане перешкодою для вступу України до Євросоюз, а фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій.
Новий наступ Росії на Харків? Що кажуть українські військові про війну дронів і російське озброєння
Російська армія продовжує літній наступ на фронті відразу в кількох областях України. У Сумській області, за оцінками українських військових, їм вдалося просунутися вглиб від кордону на 6-7 км і на приблизно 15 км в ширину: із цих прикордонних районів нині триває евакуація населення. У Дніпропетровській області влада також почала другу хвилю примусової евакуації: з прифронтових сіл вивозять сім’ї з дітьми. Загроза наступу зберігається і в Харківській області, яка теж межує з Росією, зауважує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
На Одещині через удар РФ зруйнована амбулаторія, пошкоджена будівля ліцею – ОГП
Російські військові в ніч на 5 червня атакували Одеську область щонайменше 25 ударними безпілотниками, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Внаслідок атаки пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура Білгород-Дністровського району. Зокрема, зруйновано будівлю амбулаторії сімейної медицини, а також пошкоджено приміщення ліцею і центру творчості дітей та юнацтва», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що інформації щодо постраждалих не надходило, а уповноважені служби продовжують працювати над ліквідацією наслідків атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 169 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 169 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 5 червня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 61 атаку агресора у районах населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Гродівка, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Горіхове та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, 31 атака російських сил була на Курському напрямку, 25 – на Лиманському. Бойові дії також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних ударів із застосуванням двох ракет, а також 76 авіаударів, зокрема скинув 118 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 4897 обстрілів, з них 71 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2874 дрони-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
У Силах оборони Півдня у травні також повідомили, що ситуація на фронті у Запорізькій області стає дедалі загрозливішою. Речник Владислав Волошин зазначив, що на Гуляйпільському напрямку окупанти проводять ротацію задля поповнення озброєння та живої сили. Водночас на Оріхівському відтинку фронту окупанти намагаються просунутися у на північний захід. Російські військові хочуть прорвати українську оборони, втім, успіхів не мають, додав Волошин.
Кім Чен Ин пообіцяв «беззастережну підтримку» Росії на зустрічі з Шойгу
Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у Пхеньяні. Кім сказав Шойгу, що його країна «беззастережно підтримуватиме» Росію, повідомили державні ЗМІ Північної Кореї 5 червня.
«Кім Чен Ин підтвердив, що уряд КНДР і в майбутньому беззастережно підтримуватиме позицію Росії та її зовнішню політику», – йдеться у повідомленні.
Північна Корея буде «відповідально дотримуватися» статей договору між двома країнами, цитує агентство слова Кіма.
У Раді безпеки РФ заявили, що під час зустрічі відбувся «ґрунтовний діалог з широкого кола проблем міжнародного порядку денного, включаючи ситуацію навколо України, і перспективи розвитку двосторонніх відносин між Росією та КНДР у дусі підписаного Договору про всеосяжне стратегічне партнерство».
Крім того, за повідомленням, Шойгу і Кім обговорили кроки зі вшанування загиблих корейських військовослужбовців, які брали участь у боях у Курській області РФ проти українських сил.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте нещодавно підтвердили участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
За даними розвідки Південної Кореї, щонайменше 600 північнокорейських військових, відправлених воювати за Росію у її війні проти України, загинули. Загальні втрати (поворотні й безповоротні) північнокорейського військового контингенту оцінюються у 4,7 тисячі осіб.
Загалом КНДР, за даними влади Південної Кореї, відправила на війну близько 15 тисяч осіб.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили 992 тисячі військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 992 750 своїх військових, зокрема 930 – за останню добу – такі дані станом на ранок 5 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ навели також інші дані про втрати РФ:
- танки ‒ 10887 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22680 (+2)
- артилерійські системи – 28750 (+39)
- РСЗВ – 1406 (+4)
- засоби ППО ‒ 1177 (+1)
- літаки – 413
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 39019 (+95)
- крилаті ракети ‒ 3271
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 50812 (+82)
- спеціальна техніка ‒ 3907.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Український офіцер розповів у Вашингтоні про плани наступу РФ на 2026 рік
Російські війська готують значні наступи, які триватимуть наступного року, в той час, як Москва прагне створити буферну зону вздовж українсько-російського кордону, заявив заступник керівника Офісу президента, екскомандир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», полковник Павло Паліса у Вашингтоні.
В ОП повідомили, що 4 червня українська делегація провела аналітичний брифінг щодо ситуації в Україні для 23 сенаторів з обох партій Конгресу США.
Паліса після цього брифінгу заявив журналістам у Вашингтоні, що Росія поставила за мету створити буферну зону до кінця року і хоче захопити всю територію Донецької і Луганської областей до кінця вересня.
«Цікаво, але у них є плани навіть на 2026 рік. План на наступний рік полягає в окупації всієї частини України, яка розташована на лівому березі Дніпра», – сказав він після брифінгу для американських законодавців і чиновників.
Ще одна мета РФ, за словами Паліси, – перекрити Україні доступ до Чорного моря.
Паліса входить до складу української делегації, яка перебуває у Вашингтоні в той час, як Київ наполягає на посиленні тиску на Москву. Він надав дані, які, за його словами, є висновками української військової розвідки.
Під час візиту делегації президент США Дональд Трамп повідомив, що мав розмову з лідером РФ, під час якої «Володимир Путін дуже рішуче заявив, що йому доведеться відреагувати на нещодавній напад на аеродроми» у Росії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що такі погрози свідчать про те, що «Путін відчуває безкарність».
За його словами, російські військові від початку року випустили по Україні майже 27 700 авіабомб, майже 11 200 «Шахедів» і близько 9000 ударних безпілотників інших типів, а також понад 700 ракет.
Україна також наполягає на безумовному припиненню вогню. Також на цьому наполягають США, які є ініціаторами переговорів між Україною і РФ, хоча Москва на таке припинення вогню не погоджується.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно російський лідер Путін хоче завершити війну в Україні.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 3 червня заявив, що переговори у Стамбулі потрібні Москві «не для компромісного миру на придуманих кимось нереальних умовах, а для якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади».
«Цього місця більше немає». Історії жителів Луганщини, які втратили дім – і надію
Луганщина – один із трьох українських регіонів, що першими зіткнулись із агресією Росії у 2014-му. Чимало населених пунктів пережили окупацію і були звільнені, менш ніж 32% області лишилось під контролем агресора. За вісім років Росія почала повномасштабне вторгнення: армія РФ перетнула кордон з Україною одразу в шести областях, Луганська – серед них. Станом на початок 2025 року, за даними ОВА, під російською окупацією перебувало 95% області, на 5% тривають бої. Лише внутрішніх переселенців з Луганщини офіційно зареєстровано 270,8 тисячі (дані на жовтень минулого року): загальна кількість населення регіону до початку повномасштабного вторгнення становила 2,1 мільйона осіб.
Як це, раптово покинути дім, роками жити без розуміння, коли зможеш повернутися, і навіть втратити надію на це – троє вихідців із Луганської області розповіли телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Харкові повідомляють про 17 постраждалих внаслідок російського удару
Російські військові в ніч на 5 червня вкотре атакували Харків, внаслідок чого у Слобідському районі міста постраждали 17 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, серед потерпілих – вагітна жінка, діти і 93-літня жінка.
Внаслідок ударів БпЛА потрощені фасади багатоповерхівок, вибиті шибки і пошкоджені квартири, зазначив Синєгубов.
«Нічна атака на Харків. Шість ворожих ударів, два з них – прямі влучання в багатоквартирні будинки. В одній із квартир уламки пробили стіни. Частина двигуна «Шахеда» опинилася просто в коридорі. У той момент господарі були вдома – врятувалися лише тому, що спали в іншій кімнаті. Диво, що всі живі», – повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Він наголосив, що «це не удари по військових об’єктах, це цілеспрямований терор по житлових районах».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Чернігівщині через масований удар РФ загинули п’ять людей, зокрема однорічна дитина – влада
У Прилуках на Чернігівщині внаслідок масованого російського удару безпілотниками в ніч на 5 червня загинули п’ять людей, зокрема однорічна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вночі ворог ударними дронами (попередньо, не менше 6 безпілотників типу «Герань») атакував місто Прилуки. Через вибухи постраждали будинки в житловій забудові. Попередньо відомо про пʼятьох загиблих, із них – дві жінки і однорічна дитина, яких знайшли під завалами», – йдеться в повідомленні.
За даними голови ОВА, також є інформація про шістьох поранених, їх шпиталізували.
Поліцейські, рятувальники й інші екстрені служби працюють на місцях влучань, додав Чаус.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок влучань виникли масштабні пожежі в житловому секторі: знищені два житлові будинки, два гаражі, одну господарську споруду й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 115 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 4 червня на фронті відбулося 115 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та 55 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1074 дрони-камікадзе та здійснили 3603 обстріли позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку загарбницькі підрозділи намагалися прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Малинівка, Гродівка, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка та Горіхове. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 34 ворожі атаки, дотепер тривають три боєзіткнення», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках.
«На Курському напрямку українські захисники відбили 28 ворожих атак; три бойові зіткнення тривають до цього часу. Також противник завдав 12 авіаційних ударів, скинувши при цьому 20 керованих бомб, здійснив 157 артилерійських обстрілів», – інформує Генштаб ЗСУ.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
«Чудова ідея», «однозначно варта уваги» – реакції міністрів НАТО на пропозицію Умєрова щодо оборонної співпраці
Міністри оборони Естонії та Литви позитивно відреагували на пропозицію українського колеги Рустема Умєрова щодо запуску роботи українських оборонних компаній на території європейських країн.
Озвучена українським міністром оборони на зустрічі у форматі «Рамштайн» ідея полягає в тому, що, доки триває війна, вироблене в Європі за українськими ліцензіями озброєння постачатиметься виключно до України.
«Я вважаю, що інвестиції в українську оборонну промисловість – як у спільне виробництво в Україні, так і в країнах коаліції «Рамштайн» – це чудова ідея. Виробництво має враховувати як потреби України, так і наші власні. На мою думку, це один із напрямів, який у найближчі кілька років принесе значну додану вартість», – розповіла в коментарі Радіо Свобода міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне в Брюсселі 4 червня.
Очільниця військового відомства додала, що Литва вже інвестує в українську оборонну промисловість. Також Литві необхідні великі обсяги окремих видів озброєння, тому така співпраця «має величезний потенціал».
«Подивимось, як ця ініціатива запрацює, але вона однозначно варта уваги», – сказав у коментарі Радіо Свобода естонський міністр Ханно Певкур. Він теж зазначив, що естонські підприємства вже співпрацюють з українськими. «Але, звичайно, ми всі можемо робити більше», – наголосив Ханно Певкур.
Міністр оборони України Рустем Умєров за результатами засідання Контактної групи з питань оборони України (формату «Рамштайн») 4 червня оголосив про запуск нової стратегічної ініціативи щодо інвестицій в оборонну промисловість.
За його словами, низка ключових партнерів України, які вже надають мільярди доларів військової допомоги та створюють спільні оборонні підприємства, висловили готовність розмістити українські заводи на своїй території. Йдеться про виробництво передових оборонних технологій, зокрема дронів, ракет, боєприпасів та іншого озброєння.