На Одещині через удар РФ зруйнована амбулаторія, пошкоджена будівля ліцею – ОГП
Російські військові в ніч на 5 червня атакували Одеську область щонайменше 25 ударними безпілотниками, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Внаслідок атаки пошкоджень зазнала цивільна інфраструктура Білгород-Дністровського району. Зокрема, зруйновано будівлю амбулаторії сімейної медицини, а також пошкоджено приміщення ліцею і центру творчості дітей та юнацтва», – йдеться в повідомленні.
Голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що інформації щодо постраждалих не надходило, а уповноважені служби продовжують працювати над ліквідацією наслідків атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 169 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 169 бойових зіткнень, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 5 червня Генеральний штаб Збройних сил України.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 61 атаку агресора у районах населених пунктів Малинівка, Миролюбівка, Гродівка, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Горіхове та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, 31 атака російських сил була на Курському напрямку, 25 – на Лиманському. Бойові дії також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних ударів із застосуванням двох ракет, а також 76 авіаударів, зокрема скинув 118 керованих авіаційних бомб. Крім цього, здійснив 4897 обстрілів, з них 71 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 2874 дрони-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
У Силах оборони Півдня у травні також повідомили, що ситуація на фронті у Запорізькій області стає дедалі загрозливішою. Речник Владислав Волошин зазначив, що на Гуляйпільському напрямку окупанти проводять ротацію задля поповнення озброєння та живої сили. Водночас на Оріхівському відтинку фронту окупанти намагаються просунутися у на північний захід. Російські військові хочуть прорвати українську оборони, втім, успіхів не мають, додав Волошин.
Кім Чен Ин пообіцяв «беззастережну підтримку» Росії на зустрічі з Шойгу
Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у Пхеньяні. Кім сказав Шойгу, що його країна «беззастережно підтримуватиме» Росію, повідомили державні ЗМІ Північної Кореї 5 червня.
«Кім Чен Ин підтвердив, що уряд КНДР і в майбутньому беззастережно підтримуватиме позицію Росії та її зовнішню політику», – йдеться у повідомленні.
Північна Корея буде «відповідально дотримуватися» статей договору між двома країнами, цитує агентство слова Кіма.
У Раді безпеки РФ заявили, що під час зустрічі відбувся «ґрунтовний діалог з широкого кола проблем міжнародного порядку денного, включаючи ситуацію навколо України, і перспективи розвитку двосторонніх відносин між Росією та КНДР у дусі підписаного Договору про всеосяжне стратегічне партнерство».
Крім того, за повідомленням, Шойгу і Кім обговорили кроки зі вшанування загиблих корейських військовослужбовців, які брали участь у боях у Курській області РФ проти українських сил.
Багатостороння група з моніторингу санкцій, до якої входять 11 країн, оприлюднила наприкінці травня звіт, в якому вказала, що Північна Корея від вересня 2023 року поставила Росії понад 20 тисяч контейнерів із боєприпасами, сприяючи таким чином російським ударам по Україні, зокрема по критично важливій інфраструктурі.
Пхеньян і Москва, які в листопаді 2024 року ратифікували договір про всеосяжне стратегічне партнерство, заперечують поставки зброї, проте нещодавно підтвердили участь північнокорейських військ у бойових діях проти українських сил у Курській області Росії.
За даними розвідки Південної Кореї, щонайменше 600 північнокорейських військових, відправлених воювати за Росію у її війні проти України, загинули. Загальні втрати (поворотні й безповоротні) північнокорейського військового контингенту оцінюються у 4,7 тисячі осіб.
Загалом КНДР, за даними влади Південної Кореї, відправила на війну близько 15 тисяч осіб.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили 992 тисячі військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 992 750 своїх військових, зокрема 930 – за останню добу – такі дані станом на ранок 5 червня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ навели також інші дані про втрати РФ:
- танки ‒ 10887 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22680 (+2)
- артилерійські системи – 28750 (+39)
- РСЗВ – 1406 (+4)
- засоби ППО ‒ 1177 (+1)
- літаки – 413
- гелікоптери – 336
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 39019 (+95)
- крилаті ракети ‒ 3271
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 50812 (+82)
- спеціальна техніка ‒ 3907.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Український офіцер розповів у Вашингтоні про плани наступу РФ на 2026 рік
Російські війська готують значні наступи, які триватимуть наступного року, в той час, як Москва прагне створити буферну зону вздовж українсько-російського кордону, заявив заступник керівника Офісу президента, екскомандир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», полковник Павло Паліса у Вашингтоні.
В ОП повідомили, що 4 червня українська делегація провела аналітичний брифінг щодо ситуації в Україні для 23 сенаторів з обох партій Конгресу США.
Паліса після цього брифінгу заявив журналістам у Вашингтоні, що Росія поставила за мету створити буферну зону до кінця року і хоче захопити всю територію Донецької і Луганської областей до кінця вересня.
«Цікаво, але у них є плани навіть на 2026 рік. План на наступний рік полягає в окупації всієї частини України, яка розташована на лівому березі Дніпра», – сказав він після брифінгу для американських законодавців і чиновників.
Ще одна мета РФ, за словами Паліси, – перекрити Україні доступ до Чорного моря.
Паліса входить до складу української делегації, яка перебуває у Вашингтоні в той час, як Київ наполягає на посиленні тиску на Москву. Він надав дані, які, за його словами, є висновками української військової розвідки.
Під час візиту делегації президент США Дональд Трамп повідомив, що мав розмову з лідером РФ, під час якої «Володимир Путін дуже рішуче заявив, що йому доведеться відреагувати на нещодавній напад на аеродроми» у Росії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що такі погрози свідчать про те, що «Путін відчуває безкарність».
За його словами, російські військові від початку року випустили по Україні майже 27 700 авіабомб, майже 11 200 «Шахедів» і близько 9000 ударних безпілотників інших типів, а також понад 700 ракет.
Україна також наполягає на безумовному припиненню вогню. Також на цьому наполягають США, які є ініціаторами переговорів між Україною і РФ, хоча Москва на таке припинення вогню не погоджується.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно російський лідер Путін хоче завершити війну в Україні.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 3 червня заявив, що переговори у Стамбулі потрібні Москві «не для компромісного миру на придуманих кимось нереальних умовах, а для якнайшвидшої перемоги і повного знищення неонацистської влади».
«Цього місця більше немає». Історії жителів Луганщини, які втратили дім – і надію
Луганщина – один із трьох українських регіонів, що першими зіткнулись із агресією Росії у 2014-му. Чимало населених пунктів пережили окупацію і були звільнені, менш ніж 32% області лишилось під контролем агресора. За вісім років Росія почала повномасштабне вторгнення: армія РФ перетнула кордон з Україною одразу в шести областях, Луганська – серед них. Станом на початок 2025 року, за даними ОВА, під російською окупацією перебувало 95% області, на 5% тривають бої. Лише внутрішніх переселенців з Луганщини офіційно зареєстровано 270,8 тисячі (дані на жовтень минулого року): загальна кількість населення регіону до початку повномасштабного вторгнення становила 2,1 мільйона осіб.
Як це, раптово покинути дім, роками жити без розуміння, коли зможеш повернутися, і навіть втратити надію на це – троє вихідців із Луганської області розповіли телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У Харкові повідомляють про 17 постраждалих внаслідок російського удару
Російські військові в ніч на 5 червня вкотре атакували Харків, внаслідок чого у Слобідському районі міста постраждали 17 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, серед потерпілих – вагітна жінка, діти і 93-літня жінка.
Внаслідок ударів БпЛА потрощені фасади багатоповерхівок, вибиті шибки і пошкоджені квартири, зазначив Синєгубов.
«Нічна атака на Харків. Шість ворожих ударів, два з них – прямі влучання в багатоквартирні будинки. В одній із квартир уламки пробили стіни. Частина двигуна «Шахеда» опинилася просто в коридорі. У той момент господарі були вдома – врятувалися лише тому, що спали в іншій кімнаті. Диво, що всі живі», – повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.
Він наголосив, що «це не удари по військових об’єктах, це цілеспрямований терор по житлових районах».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Чернігівщині через масований удар РФ загинули п’ять людей, зокрема однорічна дитина – влада
У Прилуках на Чернігівщині внаслідок масованого російського удару безпілотниками в ніч на 5 червня загинули п’ять людей, зокрема однорічна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вночі ворог ударними дронами (попередньо, не менше 6 безпілотників типу «Герань») атакував місто Прилуки. Через вибухи постраждали будинки в житловій забудові. Попередньо відомо про пʼятьох загиблих, із них – дві жінки і однорічна дитина, яких знайшли під завалами», – йдеться в повідомленні.
За даними голови ОВА, також є інформація про шістьох поранених, їх шпиталізували.
Поліцейські, рятувальники й інші екстрені служби працюють на місцях влучань, додав Чаус.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що внаслідок влучань виникли масштабні пожежі в житловому секторі: знищені два житлові будинки, два гаражі, одну господарську споруду й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, часто зазнає обстрілів Нікопольський район Дніпропетровщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 115 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 4 червня на фронті відбулося 115 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів, застосувавши одну ракету та 55 КАБ. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1074 дрони-камікадзе та здійснили 3603 обстріли позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку загарбницькі підрозділи намагалися прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Малинівка, Гродівка, Лисівка, Новоукраїнка, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка та Горіхове. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 34 ворожі атаки, дотепер тривають три боєзіткнення», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках.
«На Курському напрямку українські захисники відбили 28 ворожих атак; три бойові зіткнення тривають до цього часу. Також противник завдав 12 авіаційних ударів, скинувши при цьому 20 керованих бомб, здійснив 157 артилерійських обстрілів», – інформує Генштаб ЗСУ.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії 22 травня повідомив, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони. Війська РФ тиснуть з боку Часового Яру, Торецька й Покровська, намагаючись розширити фронт і дестабілізувати українську оборону фланговими маневрами.
Костянтинівка – крайня південна точка укріпленої лінії фортець, які контролюють Сили оборони на Донбасі. У разі її захоплення армія РФ, ймовірно, спробує просуватись далі на Дружківку, Краматорськ (найбільше вільне місто на Донеччині зараз) і Слов’янськ. Вона є ключовим залізничним та автомобільним вузлом на вільному Донбасі, який активно використовують ЗСУ для оборони навколишніх населених пунктів.
«Чудова ідея», «однозначно варта уваги» – реакції міністрів НАТО на пропозицію Умєрова щодо оборонної співпраці
Міністри оборони Естонії та Литви позитивно відреагували на пропозицію українського колеги Рустема Умєрова щодо запуску роботи українських оборонних компаній на території європейських країн.
Озвучена українським міністром оборони на зустрічі у форматі «Рамштайн» ідея полягає в тому, що, доки триває війна, вироблене в Європі за українськими ліцензіями озброєння постачатиметься виключно до України.
«Я вважаю, що інвестиції в українську оборонну промисловість – як у спільне виробництво в Україні, так і в країнах коаліції «Рамштайн» – це чудова ідея. Виробництво має враховувати як потреби України, так і наші власні. На мою думку, це один із напрямів, який у найближчі кілька років принесе значну додану вартість», – розповіла в коментарі Радіо Свобода міністерка національної оборони Литви Довіле Шакалієне в Брюсселі 4 червня.
Очільниця військового відомства додала, що Литва вже інвестує в українську оборонну промисловість. Також Литві необхідні великі обсяги окремих видів озброєння, тому така співпраця «має величезний потенціал».
«Подивимось, як ця ініціатива запрацює, але вона однозначно варта уваги», – сказав у коментарі Радіо Свобода естонський міністр Ханно Певкур. Він теж зазначив, що естонські підприємства вже співпрацюють з українськими. «Але, звичайно, ми всі можемо робити більше», – наголосив Ханно Певкур.
Міністр оборони України Рустем Умєров за результатами засідання Контактної групи з питань оборони України (формату «Рамштайн») 4 червня оголосив про запуск нової стратегічної ініціативи щодо інвестицій в оборонну промисловість.
За його словами, низка ключових партнерів України, які вже надають мільярди доларів військової допомоги та створюють спільні оборонні підприємства, висловили готовність розмістити українські заводи на своїй території. Йдеться про виробництво передових оборонних технологій, зокрема дронів, ракет, боєприпасів та іншого озброєння.
«Путін відчуває безкарність» – Зеленський про погрози лідера РФ після операції «Павутина»
Російські військові від початку року випустили по Україні майже 27 700 авіабомб, майже 11 200 «шахедів» та майже 9000 ударних безпілотників інших типів, а також понад 700 ракет, заявив 4 червня президент України Володимир Зеленський, коментуючи висловлювання російського лідера Володимира Путіна у викладі президента США Дональда Трампа.
«Путін відчуває безкарність і навіть після всіх жахливих російських ударів нібито готує ще якісь «відповіді». Це означає, що кожним новим ударом, кожною новою відстрочкою дипломатії Росія показує середній палець усьому світові. Усім, хто не хоче посилювати тиск на Росію. Хоча це Росія повинна шукати миру. Це в них там, у Москві, мають відчувати, що війна має свою ціну – велику ціну, і найвищу саме для агресора», – написав Зеленський у соцмережах.
За його словами, «якщо світ слабко реагує на погрози від Путіна, то він це сприймає як готовність світу заплющити очі на його дії». «Він розцінює таке ставлення як мовчазний дозвіл – дозвіл на нові звірства, нові удари, нові вбивства», – додав глава української держави.
Раніше 4 червня президент США Дональд Трамп повідомив, що мав розмову з лідером РФ, під час якої «Путін дуже рішуче заявив, що йому доведеться відреагувати на нещодавній напад на аеродроми».
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих у збірних будиночках, встановлених на відкритих платформах вантажівок. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. Операція, як заявили у Києві, готувалася півтора року.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
Путін обговорив із папою Левом XIV війну РФ проти України
Війна, яку Росія веде проти України, була центральною темою розмови, яку 4 червня провели папа Римський Лев XIV і президент РФ Володимир Путін.
За інформацією Святого престолу, папа Римський та російський лідер обговорили гуманітарну ситуацію.
«Папа звернувся до Росії із закликом зробити жест, який сприятиме миру, наголосивши на важливості діалогу для створення позитивних контактів між сторонами та пошуку рішень конфлікту», – йдеться у заяві.
Папа Лев XIV та президент Путін також обговорили поточні зусилля щодо обміну полоненими та цінність роботи, яку проводить для цього кардинал Маттео Дзуппі.
Кремль повідомив, що Путін «укотре підкреслив, що для розв’язання кризи необхідно усунути його першопричини». Російський лідер звинуватив Україну в тому, що вона «робить ставку на ескалацію конфлікту», нібито влаштовуючи диверсії на об’єктах цивільної інфраструктури в Росії.
8 травня кардинали обрали новим главою католицької церкви американця Роберта Прево. Він прийняв ім’я Лева XIV. Його інтронізація відбулася у Ватикані 18 травня.
19 травня в телефонній розмові з Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп повідомив, що «Ватикан в особі папи Римського заявив про свою велику зацікавленість у проведенні переговорів» про мир між Росією та Україною.
Згодом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сумнів у тому, що Ватикан може бути майданчиком для переговорів РФ та України.
«Росіяни намагаються применшити масштаби втрат» від операції «Павутина» – джерела в СБУ
Російські військові намагаються применшити кількість втраченої унаслідок операції «Павутина» авіатехніки, завозячи на аеродроми непошкоджені літаки, щоб на супутникових знімках не було видно вражених бортів. Про це Радіо Свобода ввечері 4 червня повідомили джерела в Службі безпеки України.
За оприлюдненими даними, OSINT-аналітики фіксують випадки, коли на одному з уражених аеродромів на знімках за 2 червня видно обгорілий літак Ту-95, а на знімках за 4 червня на його місці стоїть уже цілий Ту-95.
«Вони поставили його саме в такому положенні, як до цього стояв уражений літак. Але на знімку видно обгоріле летовище під ним», – зазначають аналітики, публікуючи супутникові знімки аеродромів.
Вдень 1 червня Служба безпеки України атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, які заздалегідь доставили на територію Росії.
Пізніше в СБУ та Генеральному штабі ЗСУ заявили, що під час атаки знищили 41 російський військовий літак. Готували спецоперацію «Павутина» півтора року.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників на аеродромах – 7 Ту-95 (і один, вірогідно, пошкоджений), 4 Ту-22М3 та один вантажний літак Ан-12, що не належить до стратегічної авіації.
Міністерство оборони Росії увечері 1 червня заявило про атаку українських FPV-дронів на аеродроми в Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській і Амурській областях, назвавши її «терактом», внаслідок якого «сталося загоряння кількох одиниць авіаційної техніки».
Bloomberg: США не дадуть ППО для захисту сил безпеки на території України
США відмовилися надати системи ППО для захисту сил безпеки, які Велика Британія та Франція планують розгорнути на території України після війни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.
За словами співрозмовників агентства, під час переговорів із Вашингтоном європейські союзники зрозуміли, що президент США Дональд Трамп не дасть гарантій підтримки коаліції, яку має очолити Європа.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер наголошував, що участь США критично важлива для стримування Росії від зриву можливої угоди про припинення вогню.
Лондон і Париж просили надати повітряне прикриття, розвідку та спостереження за кордоном, але тепер розраховують лише на збереження обміну розвідувальними даними та моніторингу ситуації, стверджують джерела.
Частина європейських чиновників сподівається, що Трамп усе ж таки втрутиться, якщо британські чи французькі військові стануть мішенню для російської армії. Але отримати будь-які письмові гарантії від американського лідера, на думку співрозмовників, малоймовірно.
За оцінкою європейських країн, для стримування Росії буде достатньо підготовлених українських сил, присутності військ та авіації на східному фланзі НАТО, а також патрулів у Чорному морі. Велика Британія та Франція вже розробили план щодо розміщення своїх сил, але зупинили його до відновлення мирних переговорів.
Можливість надсилання західних військових в Україну обговорюється з 2024 року. Москва виступає проти розміщення таких контингентів. Відсутність у Києва іноземних збройних сил – одна з умов меморандуму, який Росія передала Україні на прямих переговорах у Стамбулі 2 червня.
Раніше агенція France-Presse повідомлялf, що шість країн із так званої коаліції охочих готові yflsckfnb війська на територію України d разі укладtння перемир`я. Зробити це готові Велика Британія, Франція, Латвія, Литва, Естонія та ще одна неназвана країна.
За даними The Times, Лондон, імовірно, відмовиться від масштабної місії через високі ризики та брак ресурсів. Газета зазначає, що Європі загалом буде складно зібрати 25 тисяч військовослужбовців для України.
У Міноборони розповіли, що чекає на тих, хто не встиг пройти ВЛК до 5 червня
Міністерство оборони України не планує подовжувати термін проходження повторної військово-лікарської комісії (ВЛК) для військовозобов’язаних із обмеженою придатністю. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода LIVE) 4 червня заявив речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін.
«Наскільки мені відомо, поки що не йдеться про продовження цього терміну», – зазначив він.
За його словами, ті, хто не пройде ВЛК до 5 червня, будуть вважатися такими, що порушили правила військового обліку в особливий період. Водночас люди, які розпочали цей процес, зможуть його завершити.
«Люди, які розпочали вже цей процес, вони зможуть пройти військово-лікарську комісію і отримати свій новий статус. Це не є аж так критично, всі з розумінням ставляться до ситуації. Тих, хто не пройшов військово-лікарську комісію, будуть класифікувати як людей, які порушили правила військового обліку в особливий період. І відповідно до них буде застосовуватися 210 стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення. На жаль, є велика кількість людей, які в принципі, не виявили такого бажання і вирішили залишатися в сірій зоні», – сказав Лазуткін.
За інформацією речника Міноборони, після повторного проходження ВЛК непридатними до військової служби наразі визнані близько 7% осіб.
«Ми наразі фіксуємо, що близько 7% людей визнані повністю придатними, близько 7–8% людей визначаються непридатними до служби у війську. Інші – придатні до служби в підрозділах забезпечення ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, в медичних підрозділах і так далі», – зазначив Лазуткін.
Як пояснила Радіо Свобода юристка з військового права адвокатського об’єднання «Актум» Наталя Гнатик, чоловіки, які мають підтвердження про початок проходження ВЛК, не потраплятимуть автоматично в розшук. За її словами, це може бути підставою для уникнення санкцій, якщо раніше не було інших порушень.
«На практиці більшість чоловіків отримали хоча б направлення на ВЛК і розпочали її. Відповідно, у них є документ, який сформований або через «Резерв+», або паперове направлення на ВЛК, також обхідний лист. Це потенційно вказує на те, що особа намагалася хоча б виконати обов’язок. Після 5 червня не всі одразу потраплять у розшук. Якщо людина оформила направлення на ВЛК, в системі воно світиться, але жодного лікаря не пройшла, звісно, ТЦК також мають доступ до системи, і вони будуть бачити це. Якщо вони не допройдуть ВЛК, отримають або мітку «розшук», або потенційну відповідальність у вигляді штрафу», – зазначила вона.
Громадяни, які до 4 травня 2024 року були визнані обмежено придатними до військової служби, зобов’язані повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК). Згідно з чинним законодавством, крайній термін для цього – 5 червня включно.
Процедура передбачає отримання направлення на ВЛК – через застосунок «Резерв+» або особисто в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Далі необхідно з’явитися до медичного закладу, пройти комісію та отримати нове рішення щодо придатності до служби.
Міноборони закликає не зволікати, адже проходження ВЛК у зазначений термін є обов’язковою вимогою закону.
12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт, за яким військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, раніше визнані обмежено придатними до служби, мають пройти медичний огляд до 5 червня 2025 року. Раніше це мали зробити до 4 лютого.
Заступниця голови Офісу президента Ірина Верещук 12 лютого заявила, що термін для повторного проходження ВЛК навряд чи знову продовжать після 5 червня, тому закликала не зволікати з медичним оглядом.
Як операція «Павутина» вдарила по російській ядерній тріаді?
Операція «Павутина», під час якої дрони атакували одразу кілька баз стратегічної авіації РФ, завдала удару по авіаційній складовій російської ядерної тріади. Під ним опинилися літаки Ту-95, Ту-22М3 і Ту-160, здатні нести ядерну зброю, які Росія не зможе відновити – швидко або взагалі.
- Наскільки серйозними є ці втрати для російської ядерної тріади – фізично і репутаційно?
- І чи змінює це баланс стримування, на який спирається ядерна доктрина РФ?
Розбиралися Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Суд заочно засудив Шарія до 15 років тюрми
Суд засудив відомого українського блогера та колишнього начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу генпрокурора.
Обох звинувачували у державній зраді.
За даними ОГП, суд ухвалив застосувати безпрецедентну спеціальну конфіскацію до Youtube- і Telegram-каналів, що належать блогеру та використовуються ним для антиукраїнської пропаганди.
Офіс генпрокурора не уточнює, про кого йдеться, але у СБУ, яка проводила спеціальне досудове розслідування, повідомляє, що рішення суду стосується Анатолія Шарія.
Як повідомляє ОГП, у суді прокурори довели, що засуджені у змові працювали на ФСБ РФ – експоліцейський, який проживає в тимчасово окупованому Криму, у 2018 році погодився на таємну співпрацю з представниками російської спецслужби. За даними слідства, через свої зв’язки та доступ до обмеженої інформації він «зливав» дані про українських політиків, керівників підприємств критичної інфраструктури, власників інтернет-ресурсів, яких країна-агресор могла використовувати для підривної діяльності проти нашої держави.
«До співпраці він залучив керівника забороненої в Україні проросійської політичної партії, власника однойменних Youtube- і Telegram-каналів, який з 2019 року фактично проживає в Іспанії. Блогер розробляв проросійський заангажований контент, який публікував на медіаресурсах з мільйонною аудиторією. За допомогою спільника він отримував відео з допитів військовополонених ЗСУ», – йдеться у повідомленні.
Справа розглядалася за процедурою спеціального судового провадження in absentia, оскільки особи переховуються від правосуддя.
У липні 2023 року Служба безпеки України повідомила Шарію підозру, який, як стверджують у спецслужбі, допомагав ФСБ робити постановочні відео з допитів українських полонених.
За даними слідства, Шарій був залучений до негласної співпраці кадровим співробітником 5-ї служби ФСБ Косенком М.Ю., а комунікувати з російськими спецслужбами блогеру допомагав спільник у тимчасово окупованому Севастополі.
Ним виявився ексочільник головного управління Нацполіції у Вінницькій області Антон Шевцов, який на початку цього року вже отримав підозру у державній зраді.
У СБУ нагадують, що в лютому 2021 року СБУ повідомила про підозру Шарію за ч 1. ст. 111 (державна зрада) і ч. 1. ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.
Як повідомляють в Офісі генпрокурора, з 2019 року Анатолій Шарій фактично проживає в Іспанії, звідки «організовує піар-акції проросійської спрямованості, створює й поширює політично заангажовані тенденційні сюжети антиукраїнського змісту».
Читайте також: В Україні остаточно заборонено «Партію Шарія»
У травні 2022 року його затримували на запит України за підозрою в держзраді, але відпустили під підписку про невиїзд. Шарій має відзначатися в суді двічі на місяць, у нього забрали паспорт і заборонили залишати територію Іспанії. Він очікує на рішення про видачу Україні.
«Це викликало багато оплесків» – міністр оборони Естонії про операцію «Павутина»
Міністри оборони країн НАТО позитивно прокоментували українську операцію «Павутина», яка призвела до знищення чи пошкодження значної частини літаків російської стратегічної авіації. Про це, як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, очільники військових відомств альянсу говорили 4 червня на полях міністерської зустрічі в Брюсселі.
«Це викликало багато оплесків – операцію визнали блискуче виконаною. Вона показала, що Україна здатна завдавати Росії точкових ударів, зокрема по російських військових. І ще точніше – по тій частині російських збройних сил, яка здійснює удари по українських цивільних. Бомбардувальники та інші літаки були знищені. І, безумовно, ми сприймаємо це як новий етап для України в цій війні та на шляху до досягнення стійкого миру», – сказав в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
На думку міністра оборони Нідерландів Рубена Брекельманса, операція «Павутина» «ще раз показала, як Україна здатна перевершити будь-які очікування, як вона може використовувати креативність, щоб нас здивувати».
«Ми побачили в останні дні – якщо ми й надалі підтримуватимемо Україну, а постачання залишатимуться стабільними – вона здатна на чудові речі. Для мене це стимул робити ще більше», – відзначив Брекельманс.
У НАТО провели власні підрахунки – кажуть, що постраждало 34% ракетоносців. За словами одного з чиновників альянсу, цю операцію в НАТО вважають найуспішнішою з боку України. Міністерка оборони Литви Довіле Сакалієне зазначила, що операція «Павутина» відбулася саме на її день народження – і це стало для неї радісною новиною.
Українські дрони 1 червня атакували кілька російських військових аеродромів за допомогою дронів, захованих у збірних будиночках, встановлених на відкритих платформах вантажівок. За твердженням СБУ, було знищено понад 40 російських військових літаків. Операція, як заявили у Києві, готувалася півтора року.
Завдяки аналізу відео і супутникових знімків Радіо Свобода вдалося незалежно підтвердити знищення щонайменше 11 російських стратегічних бомбардувальників.
Стало відомо, коли ЄС згортає тимчасовий захист українців
ЄС може залишити українських біженців у себе до березня 2027-го. Тимчасовий захист пропонують продовжити ще на рік, і це буде востаннє.
Далі – країни-члени визначатимуть, на яких умовах у них житимуть українці та з яким юридичним статусом: працівника, студента, дослідника тощо.
По суті, це повернення до довоєнних правил. До того ж тимчасовий захист – може завершитися і раніше 2027-го, Якщо запанує перемир’я або ж – завершиться війна. Іншими словами, якщо ситуацію в ЄС вважатимуть стабільною.
Яка доля очікує на понад чотири мільйони українців на території Євросоюзу, коли завершиться дія тимчасового захисту і чи вигадають для них щось принципово нове? Кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі Зоряна Степаненко досліджувала.
Українські оборонні підприємства можуть з’явитися за кордоном – нова співпраця в рамках «Рамштайну»
Міністр оборони України Рустем Умеров за результатами сьогоднішнього засідання Контактної групи з питань оборони України (формату «Рамштайн») оголосив про запуск нової стратегічної ініціативи щодо інвестицій в оборонну промисловість.
«Наші партнери звернулися з запитанням, чи могли б українські компанії будувати заводи з виробництва передових технологій на їхній території, –розповів Умеров. – Ми ще не маємо остаточної назви, але наразі називаємо це «Ініціативою Рамштайн щодо інвестицій в оборонну промисловість».
За його словами, низка ключових партнерів України, які вже надають мільярди доларів військової допомоги та створюють спільні оборонні підприємства, висловили готовність розмістити українські заводи на своїй території. Йдеться про виробництво передових оборонних технологій, зокрема дронів, ракет, боєприпасів та іншого озброєння.
Міністр наголосив, що партнери не лише готові дозволити будівництво таких заводів, але й зобов’язуються повністю оплачувати виробництво продукції, а також збільшити фінансування. Вироблене на цих потужностях озброєння, за домовленістю, постачатиметься виключно до України – доти, доки триває війна.
«У межах цієї ініціативи українські компанії зможуть інвестувати в країни-партнери «Рамштайн», а компанії з країн групи «Рамштайн» зможуть будувати свої мегазаводи в Україні», – заявив Умеров.
Він наголосив, що українські безпілотники вже змінили хід бойових дій, і тепер змінюють і саму логіку підготовки Заходу до майбутніх загроз. І висловив сподівання, що ініціатива «Рамштайн – інвестиції в промисловість» буде підтримана в межах нової програми ЄС SAFE обсягом у 150 мільярдів євро, яка забезпечує кредити на оборонне виробництво.