Балканська служба та Таджицька служби Радіо Свобода

Мешканці які живуть поруч із шахтами у китайській власності Цзіцзінь на сході Сербії та Панджакент на заході Таджикистану, стикаються з однаковою загрозою: отруєне повітря, деградовані сільськогосподарські угіддя та відсутність засобів правового захисту. Водночас їхні уряди поглиблюють зв'язки з Пекіном.

Оскільки обидві країни приймають китайські інвестиції в рамках пекінської ініціативи «Один пояс, один шлях», селяни кажуть, що вони платять екологічну ціну, але компанія Цзіцзінь заперечує ці звинувачення.

«Цей запах б'є в ніс, паморочиться в голові. Це отрута», – каже Асадуло Рахмонов із Хумгарону, що в Таджикистані.

«З таким пилом неможливо виростити щось здорове», – додає Мілош Божич із Кривеля у Сербії.

Компанія Цзіцзінь управляє мідним рудником у Сербії та золотим рудником у Таджикистані. Обидва об'єкти викликали неодноразові скарги від мешканців прилеглих районів, які стверджують, що обіцяні переселення та очищення так і не відбулися.

«Продати своє майно? Що я маю робити – продати свою гідність?» – запитує Драгослав Станкулович, голова місцевої ради в Острелі, Сербія, звідки більшість людей, що мали там домогосподарства, вже виїхали.

У 2018 році компанія Цзіцзінь придбала колишній державний гірничодобувний басейн у Сербії, а в 2021 році розпочала роботу на новій, повністю китайській шахті Cukaru Peki. Відтоді місцеві жителі та експерти попереджають про погіршення забруднення. Компанія заявляє, що витратила $259 млн на поліпшення стану довкілля, в тому числі на зменшення викидів діоксиду сірки. Але токсичні частинки залишаються.

«Частинки твердих частинок і миш'як все ще присутні, – каже Снежана Сербула, професорка технічного факультету в місті Бор. – Жителі Бору дихають ними щодня».

Монітори якості повітря показують, що проблеми тривають. «Раніше ви бачили дим, – каже Віолета, мешканка Бор, – Зараз він невидимий, але пахне жахливо».

Незважаючи на громадський резонанс, сербський уряд захищає Цзіцзінь. До 2024 року китайські фірми стали найбільшими експортерами Сербії, заробивши понад 1 мільярд доларів.

«Яка користь від грошей, якщо ти втрачаєш здоров'я?» – запитує мешканка Бору Влада.

Активіст Деян Лазар називає це «агресивним видобутком», коли місцеві жителі залишаються позаду.

«Місто було побудоване навколо шахти. Ніхто не проти видобутку корисних копалин. Але це нераціонально», – зазначає він.

Інші, як Міодраг Живкович, кажуть, що їх витіснили з їхньої землі, не залишивши їм жодних засобів правового захисту.

«Ця земля була моїм засобом до існування, – зауважує він. – Тепер я живу на пенсію в 200 євро. Ви скажіть мені, як».

Цзіцзінь стверджує, що 98% землі в цьому районі було придбано на добровільній основі, а решта експропріації відбулася відповідно до законних процедур. Компанія наполягає на тому, що розробляє першу в Сербії «зелену шахту» з дотриманням природоохоронного законодавства.

У Таджикистані Цзіцзінь володіє часткою в золоторудному родовищі Зарафшон розміром 70%.

«Вранці село накриває густий дим, – розповідає Абутоліб Мухторов з Шинга. – Дихати неможливо».

Цзіцзінь неодноразово оштрафовували, але компанія користується сильною підтримкою таджицької влади, яка вказує на мільйонні податкові надходження. Тим часом критики повідомляють про залякування, стеження і затримання з боку поліції.

Ті, хто висловлюються, ризикують отримати відплату. У 2023 році було затримано групу жінок, які приїхали до Панджакента на протест.

«Ми запитували, який злочин ми скоїли. Вони знущалися над нами, – згадує Фіруза Кагорова. – Коли я знепритомніла, вони сказали: «Не давайте їй води, дайте їй грязі».

Цзіцзінь стверджує, що працює легально і планує видобувати корисні копалини в Таджикистані ще 20 років.

В обох країнах влада вітає китайську компанію як рушій економічного зростання, навіть незважаючи на те, що витрати на охорону довкілля зростають.

«Персики не ростуть. Огірки опадають. Річка отруєна», – каже Асадуло Рахмонов.

Для тих, хто живе в «тіні» компанії, експансія Цзіцзіня приносить не процвітання, а пил і боротьбу за майбутнє.